Diplomatic Service of the Cossack Hetmanate during the Rule of Petro Doroshenko
The Case of Ostafi Astamates Ginowski
Abstract
Cossack Hetmanate during the reign of Petro Doroshenko (1665–1676), with particular emphasis on the activities of Ostafii Astamate Ginovsky – a diplomat of Greek origin in the service of the Hetman. The aim of the article is to present the organisation and functioning of the Cossack state’s diplomatic apparatus, the selection of personnel and the role played by diplomacy in Doroshenko’s foreign policy, as well as to draw attention to the changes that took place in this sphere of state functioning since the reign of Bohdan Khmelnytsky. The author emphasises that during the reign of this Hetman, diplomacy took precedence over warfare, and that the development of the diplomatic service was a reaction to Ukraine’s difficult geopolitical position. The article outlines the structure of the military chancellery, the role of the various institutions of the Cossack state in the creation and implementation of foreign policy, the character of missions and personnel issues, including the shortage of translators and specialists. The author also discusses specific missions and individual diplomats, showing their backgrounds, experience and reasons for their selection. Of particular note here is Ostafii Ginovsky, whose career shows how those outside the elite were able to play a key role through competence and loyalty. The author concludes that although Doroshenko did not achieve his political goals, his diplomatic service was one of the most efficient organs of the state.
References
Archiwum Główne Akt Dawnych:
– Zbiór Branickich z Suchej, syg. 33/45
– Libri Legationum, syg. 25
Archiwum Narodowe w Krakowie, Archiwum Pinoccich, rkps 16 Biblioteka Czartoryskich w Krakowie, rkps 394, 2577
Biblioteka Uniwersytetu Warszawskiego, rkps 1957
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Інститут рукопису (НБУВ ІР), ф. II, спр. 13489, спр. 15425-15487
Российский государственный архив древних актов (РГАДА):
– ф. 79, оп. 1, кн. 166, кн. 182;
– ф. 210, оп. 12, Столбцы Белгородского стола, д. 596;
Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. VI, red. Николай Костомаров (Санкт-Петербург: Типографiя Эдуарда Праца, 1869); т. VIII, red. Николай Костомаров (Санкт-Петербург: Типографiя В.В. Пратц, 1873); т. IX, red. Николай Костомаров (Санкт-Петербург: Типографiя Эдуарда Праца, 1877); т. XI, red. Николай Костомаров, Геннадий Карпов (Санкт-Петербург: Типографiя М. Эттингера, 1879); т. XII, red. Николай Костомаров (Санкт-Петербург: Типографiя брат. Пантелеевыхъ, 1882); т. XIII, red. Николай Костомаров (СанктПетербург: Типографiя А.М. Котомина и Ко, 1884); т. XIV, red. Геннадий Карпов (Санкт-Петербург: Типографiя Ф. Елеонского и Ко, 1889).
Woliński Janusz, „Materiały do dziejów wojny polsko-tureckiej 1672–1676, cz. VIII”, Studia i materiały do historii wojskowości 15/1 (1969), 271–290.
Woliński Janusz, „Materiały do dziejów wojny polsko-tureckiej 1672–1676, cz. X”, Studia i materiały do historii wojskowości 16/1 (1970), 275–302.
Pisma do wieku i spraw Jana Sobieskiego, I/1, red. Franciszek Kluczycki (Kraków: Drukarnia „Czasu”, 1880).
Руська (Волиньска) метрика. Книга за 1652–1673 рр., red. Петро Кулаковський (Острог–Варшава–Москва: Print House, 1999).
Універсали Богдана Хмельницького 1648–1657, red. Іван Крип’якевич, Іван Бутич (Київ: Видавничий дім „Альтернативи”, 1998).
Źródła do poselstwa Jana Gnińskiego, wojewody chełmińskiego do Turcji w latach 1677–1679, red. Franciszek Pułaski (Warszawa: Nakładem Świdzińskich i Ordynacyi Krasińskich, 1907).
Дорошенко Дмитро, Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної діяльності (Нью–Йорк: The Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S., Inc, 1985).
Федорук Ярослав, Віленський договір 1656 року: Східноєвропейська криза і Україна у середині XVII століття (Київ: Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”, 2011).
Флоря Борис, Россия и Левобережное гетманство в конце 60-х – начале 70-х годов XVII в. (Москва: Индрик, 2024).
Флоря Борис, Русское государство и его западные соседи (1655–1661 гг.) (Москва: Ин-дрик, 2010).
Флоря Борис, Внешнеполитическая программа А. Л. Ордина-Нащокина и попытки ее осуществления (Москва: Индрик, 2013).
Горобець Віктор, Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654–1665 (Київ: Інститут історії України НАН України, 2001).
Горобець Віктор, Гетьман Брюховецький. Життя у славі, владі та ганьбі (Київ: Парламентське видавництво, 2019).
Горобець Віктор, Влада та соціум Гетьманату. Дослідження з політичної і соціальної історії ранньомодерної України (Київ: Інститут історії України НАН України, 2009).
Iorga Nicolae, Geschichte des osmanischen Reiches, IV (Gotha: Friedrich Andreas Perthes Aktiengesellschaft, 1911).
Яковлева Тетяна, Гетьманщина у другій половині 50-х років XVII століття.
Причини і по-чаток Руїни (Київ: Основи, 1998).
Козаченко Анатолій, Органи державної влади і управління України другої половини XVII ст. (Харків: Національна Юридична Академія України імені Ярослава Мудрого, 2001) [rozprawa doktorska na prawach rękopisu]. Крип’якевич Іван, Богдан Хмельницький (Львів: Видавництво „Світ”, 1990).
Kroll Piotr, Od ugody hadziackiej do Cudnowa. Kozaczyzna między Rzecząpospolitą a Moskwą w latach 1658–1660 (Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2008).
Оглоблин Олександр, Гетьман Іван Мазепа та його доба (New York–Paris– Toronto: ODFFU, Inc; Canadian League For Ukraine’s Liberation, Inc, 1960).
Perdenia Jan, Piotr Doroszenko a Polska (Kraków: Universitas, 2000).
Смолій Валерій, Степанков Валерій, Горобець Віктор, Чухліб Тарас, Дипломатія Українського Гетьма-нату в міжнародних політичних комбінаціях раннього нового часу (Київ: Інститут історії України НАН України, 2022).
Смолій Валерій, Степанков Валерій, Петро Дорошенко. Політичний портрет (Київ: Темпора, 2011).
Бульвінський Андрій, „Дипломатичні зносини України в період гетьманування Івана Виговського (серпень 1657–серпень 1659 рр.)”, Український історичний журнал 1 (2005): 125–138.
Dąbrowski Jarosław, „Próby rozwiązania konfliktu kozackiego w latach 1648– 1672 przez polskie elity polityczne”, Соціум. Альманах соціальної історії 7 (2007): 143–160.
Джиджора Іван, „До історії Генеральної Військової Канцелярії”, Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка 107 (1912): 39–51.
Dorošenko Dmytro, Rypka Jan, „Hejtman P. Dorošenko a jeho turecká polityka”, Časopis Národního Musea 1-2 (1933).
Григор’єва Тетяна, „Якості та функції дипломата у ранньомодерний період в уявленнях теоретиків та у практичних інструкціях послам з Речі Посполитої до Османської імперії в XVII ст.”, Соціум. Альманах соціальної історії 4 (2004): 27–38.
Григор’єва Тетяна, „Турецьке підданство гетьмана Петра Дорошенка, умови та церемоніал його визнання”, Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка 270 (2017): 449–475.
Кочегаров Кирилл, „Евстафий Гиновский-Астаматий и османская власть над Правобережной Украиной в 1677–1678 годах”, Славяноведение 2 (2017); 64–84.
Крип’якевич Іван, „Остафій Астаматій (Остаматенко), український посол в Туреччині 1670-их рр.”, Україна. Науковий двухмісячник українознавства 6 (1928): 6–11.
Kroll Piotr, „Między Warszawą, Moskwą a Stambułem – polityka zagraniczna Piotra Doroszenki w latach 1670–1672”, Textus et Studia 4 (2024): 165–197. Чухліб Тарас, „Відповідь Українського гетьманату на російсько-польські домовленості в Андрусові 1667 р.”, Україна в Центрально-Східній Європі 3 (2003): 193–206.
Горобець Віктор, „Українська зовнішня політика напередодні та в часи війни з Російською державою (1657–1659 рр.)”, w „Істину встановлює суд історії”. Збірник на пошану Федора Павловича Шевченка, том 2. Наукові студії, red. Валерій Смолій (Київ: Інститут історії України НАН України, 2004), 233–275.
Grygorieva Tetiana, „Ottoman Protection of Cossack Ukraine under Hetman Petro Doroshenko: Between Legal Aspects and Actual Practice”, w Tributaries and Peripheries of the Ottoman Empire, red. Gábor Kármán (Leiden–Boston: Brill, 2020), 236–249.
Колодзейчик Даріюш, „Tertium non datur? Турецька альтернатива в зовнішній політиці козацької держави”, w Гадяцька унія 1658 року, red. Па́вел Сохань (Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2008), 67–80.
Крикун Микола, „Інструкція послам Війська Запорозького на Варшавський сейм 1666 року і відповідь на неї короля Яна Казимира”, w idem, Між війною і радою Козацтво Правобережної України в другій половині XVII – на початку XVIII століття. Статті і матеріяли (Київ: Критика, 2006), 205–248.
Крикун Микола, „Корсунська козацька рада 1669 року”, w idem, Між війною і радою Козацтво Правобережної України в другій половині XVII – на початку XVIII століття. Статті і матеріяли (Київ: Критика, 2006), 249–282.
Ostapchuk Victor, „Cossack Ukraine in and out of Ottoman orbit, 1648–1681”, w The European Tributary States of the Ottoman Empire in the Sixteenth and Seventeenth Centuries, red. Gábor Kármán, Lovro Kunčević (Leiden–Boston: Brill, 2013), 123–152.
Степанков Валерій, „Острозька комісія 1670 року: Передумови, хід, наслідки”, w Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія, red. Олександр Онищенко (Київ: Інститут історії України НАН України, 2010), 481–512.
Stolicki Jarosław, „Elity Rzeczypospolitej wobec Kozaczyzny w latach 1669–1670”, w Україна та Росія: проблеми політичних і соціокультурних відносин, red. Валерій Смолій (Київ: Інститут історії України НАН України, 2003), 252–266.
Шевченко Фе́дір, „Дипломатична служба на Україні під час Визвольної війни 1648–1654 pp.”, w Історичні джерела та їх використання, red. Иван Лукич Бутич (Київ: Наукова думка, 1964), вип. 1, 81–112.
Лев Заборовский, „Экономические связи России с Балканами в первой половине XVII в.”, w Связи России с народами Балканского полуострова (первая половина XVII в.), red. Борис Флоря (Москва: Наука, 1990), 138–193.
Copyright (c) 2025 Ignatianum University in Cracow
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
The Yearbook only accepts materials for publication that are free of all conflicts of interest, and that in no way involve conflicts over authorship, copyright, etc. The Editors will take action against any cases of plagiarizing, ghostwriting1, guest/honorary authorship2, etc. Where co-authored work is concerned, the Author listed first is expected to take responsibility for the submission, and is required to make clear the contributions of all of the Co-Authors involved. In the event of the publication owing its existence to funding dedicated to this purpose, this fact should be made clear: e.g. in any note of thanks/acknowledgement, or in a footnote, etc. Explicit notification should be given of any form of reprinting, with the appropriate evidence of permission to publish being furnished as required. Any impropriety on the part of Authors/Reviewers risks exposing them to appropriate responses from the relevant institutions.
______
1 This term refers to instances of a person who has made an essential contribution being omitted from the list of authors, or from notes conveying gratitude and/or acknowledgement.
2 This occurs when a person who has made either an insignificant contribution or no contribution at all nevertheless appears on the list of authors.
