Służba dyplomatyczna Hetmanatu kozackiego za rządów Piotra Doroszenki :

Piotr Kroll

doi:10.35765/rfi.2025.3103.9

Piotr Kroll Wydział Historii UW https://orcid.org/0000-0001-7983-1584

DOI: https://doi.org/10.35765/rfi.2025.3103.9

Abstract

Artykuł poświęcony jest analizie organizacji służby dyplomatycznej Hetmanatu kozackiego w okresie rządów Piotra Doroszenki (1665–1676), ze szczególnym uwzględnieniem działalności Ostafiego Astamatego Ginowskiego – dyplomaty greckiego pochodzenia będącego na służbie u wspomnianego hetmana. Celem artykułu jest ukazanie organizacji i funkcjonowania aparatu dyplomatycznego państwa kozackiego, doboru kadr oraz roli, jaką odgrywała dyplomacja w polityce zagranicznej Doroszenki, a także zwrócenie uwagi na zmiany, jakie w tej sferze funkcjonowania państwa zaszły od czasów rządów Bohdana Chmielnickiego. Autor podkreśla, że w czasach tego hetmana dyplomacja miała znaczenie większe niż działania wojenne, a rozwój służby dyplomatycznej był reakcją na trudne położenie geopolityczne Ukrainy. Artykuł przedstawia strukturę kancelarii wojskowej, rolę poszczególnych instytucji państwa kozackiego w tworzeniu i realizacji polityki zagranicznej, charakter misji oraz problemy kadrowe, w tym niedobór tłumaczy i specjalistów. Autor omawia też konkretne misje i postacie dyplomatów, ukazując ich pochodzenie, doświadczenie oraz powody, dla których zostali wybrani. Szczególne miejsce zajmuje tu Ostafii Ginowski, którego kariera pokazuje, jak osoby spoza elity mogły odgrywać kluczową rolę dzięki kompetencjom i lojalności. Autor dochodzi do wniosku, że choć Doroszenko nie osiągnął zakładanych celów politycznych, jego służba dyplomatyczna była jednym z najsprawniej funkcjonujących organów państwa.

Riferimenti bibliografici

Archiwum Główne Akt Dawnych:

– Zbiór Branickich z Suchej, syg. 33/45

– Libri Legationum, syg. 25

Archiwum Narodowe w Krakowie, Archiwum Pinoccich, rkps 16 Biblioteka Czartoryskich w Krakowie, rkps 394, 2577

Biblioteka Uniwersytetu Warszawskiego, rkps 1957

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Інститут рукопису (НБУВ ІР), ф. II, спр. 13489, спр. 15425-15487

Российский государственный архив древних актов (РГАДА):

– ф. 79, оп. 1, кн. 166, кн. 182;

– ф. 210, оп. 12, Столбцы Белгородского стола, д. 596;

Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. VI, red. Николай Костомаров (Санкт-Петербург: Типографiя Эдуарда Праца, 1869); т. VIII, red. Николай Костомаров (Санкт-Петербург: Типографiя В.В. Пратц, 1873); т. IX, red. Николай Костомаров (Санкт-Петербург: Типографiя Эдуарда Праца, 1877); т. XI, red. Николай Костомаров, Геннадий Карпов (Санкт-Петербург: Типографiя М. Эттингера, 1879); т. XII, red. Николай Костомаров (Санкт-Петербург: Типографiя брат. Пантелеевыхъ, 1882); т. XIII, red. Николай Костомаров (СанктПетербург: Типографiя А.М. Котомина и Ко, 1884); т. XIV, red. Геннадий Карпов (Санкт-Петербург: Типографiя Ф. Елеонского и Ко, 1889).

Woliński Janusz, „Materiały do dziejów wojny polsko-tureckiej 1672–1676, cz. VIII”, Studia i materiały do historii wojskowości 15/1 (1969), 271–290.

Woliński Janusz, „Materiały do dziejów wojny polsko-tureckiej 1672–1676, cz. X”, Studia i materiały do historii wojskowości 16/1 (1970), 275–302.

Pisma do wieku i spraw Jana Sobieskiego, I/1, red. Franciszek Kluczycki (Kraków: Drukarnia „Czasu”, 1880).

Руська (Волиньска) метрика. Книга за 1652–1673 рр., red. Петро Кулаковський (Острог–Варшава–Москва: Print House, 1999).

Універсали Богдана Хмельницького 1648–1657, red. Іван Крип’якевич, Іван Бутич (Київ: Видавничий дім „Альтернативи”, 1998).

Źródła do poselstwa Jana Gnińskiego, wojewody chełmińskiego do Turcji w latach 1677–1679, red. Franciszek Pułaski (Warszawa: Nakładem Świdzińskich i Ordynacyi Krasińskich, 1907).

Дорошенко Дмитро, Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної діяльності (Нью–Йорк: The Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S., Inc, 1985).

Федорук Ярослав, Віленський договір 1656 року: Східноєвропейська криза і Україна у середині XVII століття (Київ: Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”, 2011).

Флоря Борис, Россия и Левобережное гетманство в конце 60-х – начале 70-х годов XVII в. (Москва: Индрик, 2024).

Флоря Борис, Русское государство и его западные соседи (1655–1661 гг.) (Москва: Ин-дрик, 2010).

Флоря Борис, Внешнеполитическая программа А. Л. Ордина-Нащокина и попытки ее осуществления (Москва: Индрик, 2013).

Горобець Віктор, Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654–1665 (Київ: Інститут історії України НАН України, 2001).

Горобець Віктор, Гетьман Брюховецький. Життя у славі, владі та ганьбі (Київ: Парламентське видавництво, 2019).

Горобець Віктор, Влада та соціум Гетьманату. Дослідження з політичної і соціальної історії ранньомодерної України (Київ: Інститут історії України НАН України, 2009).

Iorga Nicolae, Geschichte des osmanischen Reiches, IV (Gotha: Friedrich Andreas Perthes Aktiengesellschaft, 1911).

Яковлева Тетяна, Гетьманщина у другій половині 50-х років XVII століття.

Причини і по-чаток Руїни (Київ: Основи, 1998).

Козаченко Анатолій, Органи державної влади і управління України другої половини XVII ст. (Харків: Національна Юридична Академія України імені Ярослава Мудрого, 2001) [rozprawa doktorska na prawach rękopisu]. Крип’якевич Іван, Богдан Хмельницький (Львів: Видавництво „Світ”, 1990).

Kroll Piotr, Od ugody hadziackiej do Cudnowa. Kozaczyzna między Rzecząpospolitą a Moskwą w latach 1658–1660 (Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2008).

Оглоблин Олександр, Гетьман Іван Мазепа та його доба (New York–Paris– Toronto: ODFFU, Inc; Canadian League For Ukraine’s Liberation, Inc, 1960).

Perdenia Jan, Piotr Doroszenko a Polska (Kraków: Universitas, 2000).

Смолій Валерій, Степанков Валерій, Горобець Віктор, Чухліб Тарас, Дипломатія Українського Гетьма-нату в міжнародних політичних комбінаціях раннього нового часу (Київ: Інститут історії України НАН України, 2022).

Смолій Валерій, Степанков Валерій, Петро Дорошенко. Політичний портрет (Київ: Темпора, 2011).

Бульвінський Андрій, „Дипломатичні зносини України в період гетьманування Івана Виговського (серпень 1657–серпень 1659 рр.)”, Український історичний журнал 1 (2005): 125–138.

Dąbrowski Jarosław, „Próby rozwiązania konfliktu kozackiego w latach 1648– 1672 przez polskie elity polityczne”, Соціум. Альманах соціальної історії 7 (2007): 143–160.

Джиджора Іван, „До історії Генеральної Військової Канцелярії”, Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка 107 (1912): 39–51.

Dorošenko Dmytro, Rypka Jan, „Hejtman P. Dorošenko a jeho turecká polityka”, Časopis Národního Musea 1-2 (1933).

Григор’єва Тетяна, „Якості та функції дипломата у ранньомодерний період в уявленнях теоретиків та у практичних інструкціях послам з Речі Посполитої до Османської імперії в XVII ст.”, Соціум. Альманах соціальної історії 4 (2004): 27–38.

Григор’єва Тетяна, „Турецьке підданство гетьмана Петра Дорошенка, умови та церемоніал його визнання”, Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка 270 (2017): 449–475.

Кочегаров Кирилл, „Евстафий Гиновский-Астаматий и османская власть над Правобережной Украиной в 1677–1678 годах”, Славяноведение 2 (2017); 64–84.

Крип’якевич Іван, „Остафій Астаматій (Остаматенко), український посол в Туреччині 1670-их рр.”, Україна. Науковий двухмісячник українознавства 6 (1928): 6–11.

Kroll Piotr, „Między Warszawą, Moskwą a Stambułem – polityka zagraniczna Piotra Doroszenki w latach 1670–1672”, Textus et Studia 4 (2024): 165–197. Чухліб Тарас, „Відповідь Українського гетьманату на російсько-польські домовленості в Андрусові 1667 р.”, Україна в Центрально-Східній Європі 3 (2003): 193–206.

Горобець Віктор, „Українська зовнішня політика напередодні та в часи війни з Російською державою (1657–1659 рр.)”, w „Істину встановлює суд історії”. Збірник на пошану Федора Павловича Шевченка, том 2. Наукові студії, red. Валерій Смолій (Київ: Інститут історії України НАН України, 2004), 233–275.

Grygorieva Tetiana, „Ottoman Protection of Cossack Ukraine under Hetman Petro Doroshenko: Between Legal Aspects and Actual Practice”, w Tributaries and Peripheries of the Ottoman Empire, red. Gábor Kármán (Leiden–Boston: Brill, 2020), 236–249.

Колодзейчик Даріюш, „Tertium non datur? Турецька альтернатива в зовнішній політиці козацької держави”, w Гадяцька унія 1658 року, red. Па́вел Сохань (Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2008), 67–80.

Крикун Микола, „Інструкція послам Війська Запорозького на Варшавський сейм 1666 року і відповідь на неї короля Яна Казимира”, w idem, Між війною і радою Козацтво Правобережної України в другій половині XVII – на початку XVIII століття. Статті і матеріяли (Київ: Критика, 2006), 205–248.

Крикун Микола, „Корсунська козацька рада 1669 року”, w idem, Між війною і радою Козацтво Правобережної України в другій половині XVII – на початку XVIII століття. Статті і матеріяли (Київ: Критика, 2006), 249–282.

Ostapchuk Victor, „Cossack Ukraine in and out of Ottoman orbit, 1648–1681”, w The European Tributary States of the Ottoman Empire in the Sixteenth and Seventeenth Centuries, red. Gábor Kármán, Lovro Kunčević (Leiden–Boston: Brill, 2013), 123–152.

Степанков Валерій, „Острозька комісія 1670 року: Передумови, хід, наслідки”, w Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія, red. Олександр Онищенко (Київ: Інститут історії України НАН України, 2010), 481–512.

Stolicki Jarosław, „Elity Rzeczypospolitej wobec Kozaczyzny w latach 1669–1670”, w Україна та Росія: проблеми політичних і соціокультурних відносин, red. Валерій Смолій (Київ: Інститут історії України НАН України, 2003), 252–266.

Шевченко Фе́дір, „Дипломатична служба на Україні під час Визвольної війни 1648–1654 pp.”, w Історичні джерела та їх використання, red. Иван Лукич Бутич (Київ: Наукова думка, 1964), вип. 1, 81–112.

Лев Заборовский, „Экономические связи России с Балканами в первой половине XVII в.”, w Связи России с народами Балканского полуострова (первая половина XVII в.), red. Борис Флоря (Москва: Наука, 1990), 138–193.

Służba dyplomatyczna Hetmanatu kozackiego za rządów Piotra Doroszenki

(przypadek Ostafiego Astamatego Ginowskiego)

Abstract

Riferimenti bibliografici