„Jako niepokonanym murem, bronicie ziemię ruską”
Temat przedmurza w nowożytnych kronikach ukraińskich
Abstrakt
Celem artykułu jest badanie głównych form oraz zmian w rozwoju tematyki antemurale christianitatis w latopisach ukraińskich od końca XVII do połowy XVIII w. Główne zadanie badawcze to odpowiedź na pytanie, dlaczego i w jaki sposób kronikarze sięgali po retorykę przedmurza. Artykuł składa się z dwóch części. Pierwsza dotyczy tematu „ukraińskiego przedmurza”, którego pojawienie się było rezultatem obecności tego motywu w europejskiej, a zwłaszcza polsko-litewskiej literaturze i sztuce omawianego okresu. Druga część jest poświęcona opisowi ufortyfikowanych miast oraz klasztorów, które były ukazywane jako symbole przedmurza w kronikach ukraińskich (Bracław, Kamieniec Podolski, Lwów, Humań, Międzygórski Monaster Przemienienia Pańskiego oraz Monaster Zaśnięcia Matki Bożej w Trechtymirowie).
Bibliografia
Armstrong, J. (1992). Myth and History in the Evolution of Ukrainian Consciousness. W: P.J. Potichnyj, M. Raeff, J. Pelenski i G. Zekulin (red.), Ukraine and Russia in Their Historical Encounter. Edmonton: CIUS University Press, 125–139.
Apanovič, E. – Aпанович, E. (1983). Рукописная светская книга XVIII в. на Украине: исторические сборники. Киев: Наукова думка.
Âkovenko, N. – Яковенко, Н. (2005). Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. Київ: Критика.
Âkovenko, N. – Яковенко, Н. (2012). Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI – початку XVIII століття. Kиїв: Критика.
Berezhnaya, L. (2008). Ruthenian Lands and the Early Modern Multiple Borderlands in Europe: Ethno-confessional Aspect. W: Th. Bremer (red.), Religion and the Conceptual Boundary in Central and Eastern Europe. London: Palgrave, 40–65.
Berezhnaya, L. i Hein-Kircher, H. (2019, 2nd edition 2022). Constructing a Rampart Nation: Conceptual Framework. W: L. Berezhnaya i H. Hein-Kircher (red.), Rampart Nations. Bulwark Myths of East European multiconfessional societies in the age of nationalism. New York: Berghahn Books, 3–30.
Berežnaâ, L. – Бережная, Л. (2010). Казацкий бастион 17 века – взгляд изнутри и снаружи. W: L. Steindorff (red.), Religion und Integration im Moskauer Russland. Konzepte und Praktiken, Potentiale und Grenzen. 14. –17. Jahrhundert. Wiesbaden: Harrassowitz, 265–296.
Bevzo, O. – Бевзо, О. (1971). Львівський літопис і Острозький літописець: Джерелознавче дослідження. Київ: Наукова думка.
Borek, P. (2001). Ukraina w staropolskich diariuszach i pamiętnikach. Bohaterowie, fortece, tradycja. Kraków: Collegium Columbinum.
Borek, P. (2002). Szlakami dawnej Ukrainy: studia staropolskie. Kraków: Collegium Columbinum.
Bovgirâ, A. – Бовгиря, A. (2012). Образи козацького історіописання XVII– XVIII ст. W: О. Удод (red.), Академічні та доакадемічні образи української історіографі. Київ: НАН України. Ін-т історії України, 150–192.
Bovgirâ, A. – Бовгиря, A. (2015). [Recenzja]: Katarzyna Losson. Komu miła całość Ojczyzny. Świadomość i aspiracje polityczne kancelistów kozackich (1670–1720). Україна в Центрально-Східній Європі, nr 15, 427–430.
Bovgirâ, A. – Бовгиря, A. (2018). Представление о „своей” земле в исторических нарративах Гетманщины второй половины XVII-XVIII в. W: А. Доронин (red.), Нарративы руси конца XV – середины XVIII в.: в поисках своей истории. Москва: РОССПЭН, 293–310.
Brehunenko, V. – Брехуненко, В. (2011). Козаки на Степовому Кордоні Європи: Типологія козацьких сп ільнот XVI – першої половини XVII ст. Київ: Інститут української археографії.
Brehunenko, V. – Брехуненко, В. (2014). Східна брама Європи. Козацька Україна в середині XVII–XVIII ст. Київ: Інститут української археографії. Brogi Bercoff, G. (2003). Rus’, Ukraine, Ruthenia, Wielkie Ksiestwo Litewskie, Rzeczpospolita, Moskwa, Rosja, Europa Środkowo-Wschodnia: o wielowarstwowości i polifunkcjunalizme kulturowym. W: A. Alberti (red.), Contributi italiali al XIII congresso internazionale degli slavisti. Pisa: Associazione italiana degli slavisti, 325–387.
Černigovskaâ letopis› – Черниговская летопись (1856). W: Южнорусскиелетописи, открытые и изданные Н. Белозерским, t. 1. Киев: Университетская типография.
Dobromil’skaâ letopis’ – Добромильская летопись (1888). W: Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси. Киев: Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого, 239–240.
Dorošenko, D. – Дорошенко, Д. (1923). Огляд української історіографії.
Державна школа: Історія. Політологія. Прага: Державна друкарня.
Drozdowski, M. (2013). Kozaczyzna zaporoska a Międzygórski Monaster Przemienienia Pańskiego. W: W. Walczak i K. Łopatecki (red.), Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej, t. 6. Białystok: Instytut Badań nad Dziedzictwem Kulturowym Europy.
Dzira, Â. – Дзира, Я. (1971). Вступ. W: Ʌітопис Самовидця. Київ: Наукова Думка, 9–42.
Dzira, Â. – Дзира, Я. (1991–1992). Михайло Грушевський та козацьке літописання XVII–XVIII ст. Український історик, nr 3–4/1–4, 130–146. Dzira, I. – Дзира, I. (2005). Козацьке літописання 30-х – 80-х рр. XVIII ст: джерелознавчий та історіографічний аспекти. Київ: Інститут історії України.
Dzira, I. – Дзира, І. (2015). Українське літописання ХV–ХVІІІ ст. у вітчизняній науковій літературі 1830–1860-х рр. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики, t. 26–27, 223–241.
Galenko, O. – Галенко, О. (1998). Лук та рушниця в лицарській символіці українського козацтва : до питання про східно-західні впливи на Україні в XVI–XVII ст. Mediaevalia Ukrainica: ментальність та історія ідей, nr 5, 49–66.
Gruševskij, M. – Грушевский, М. (1934). Об украинской историографии XVIII века. Несколько соображений. Известия Академии наук СССР. Seria VII: Отделение общественных наук, nr 3, s. 215–223.
Gustynskaâ letopis’ – Густынская летопись (2003). W: Полное собрание русских летописей, t. 40. Санкт-Петербург: ГИПП Искусство России.
Hein-Kircher, H. (2006). Antemurale christianitatis. Grenzsituation als Selbstverständnis. W: H. Hecker (red.), Grenzen. Gesellschaftliche Konstitutionen und Transfigurationen. Essen: Klartext, 129–148.
Jerlicz, J. (1853). Latopisiec albo kroniczka różnych spraw i dziejów dawnych i teraźniejszych czasów. Warszawa: Maur. Wolff.
Kappeler, A. (2003). Der Schwierige Weg zur Nation. Beiträge zur neueren Geschichte der Ukraine. Wien: Böhlau.
Kiryk, F. (2000–2005). Kamieniec Podolski. Studia z dziejów miasta i regionu. Kraków: AP.
Kohut, Z. (1999). The Development of a Ukrainian National Historiography in Imperial Russia. W: T. Sanders (red.), Historiography of Imperial Russia: The Profession and Writing of History in a Multinational State. Armonk: Taylor & Francis, 457–458.
Kohut, Z. (2011). Making Ukraine. Studies on Political Culture, Historical Narrative, and Identity. Edmonton: CIUS Press.
Kohut, Z. (2014). From Commonwealth to Ukraine: The Reconceptualization of “Fatherland” in Cossack Political Culture (1660s–1680s). Canadian Slavonic Papers, 56, nr 3–4, 269–289.
Kolesnik, I. – Колесник, I. (2000). Українська історіографія (XVIII ‒ початок XX століття). Київ: Генеза.
Kononenko, W. – Кононенко, В. (2008). Козацький автономізм у проекції малоросійської та хозарської концепцій. Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.), 8, 247–265.
Kononenko, W. (2016). [Recenzja]: Katarzyna Losson, „Komu miła całość Ojczyzny” Świadomość i aspiracje polityczne kancelistów kozackich (1670–1720). Kwartalnik Historyczny, nr 1, 158–163.
Kralûk, P. – Кралюк, П. (2016). Козацька міфологія України: творці та епігони. Харків: Фоліо.
Kravchenko, V. (2019, 2nd edition 2022). Why didn’t the antemurale historical mythology develop in early 19th-century Ukraine? W: L. Berezhnaya i H. Hein-Kircher (red.), Rampart Nations. Bulwark Myths of East European multiconfessional societies in the age of nationalism. New York: Berghahn Books, 208–240.
Król-Mazur, R. (2008). Miasto trzech nacji. Studia z dziejów Kamieńca Podolskiego w XVIII wieku. Kraków: Avalon.
Kratkoe opisanie Malorossii – Краткое описание Малороссии. Летопись Самовидца по новооткрытым спискам (1878). Киев: К.Н.Милевскаго.
Kumke, C. (1993). Führer und Geführte bei den Zaporoger Kosaken. Struktur und Geschichte kosakischer Verbände im polnisch-litauischen Grenzland (1550–1648). Wiesbaden: Harrasowitz.
Kuz‘muk, O. – Кузьмук, О. (2006). „Козацьке благочестя”: Військо Запорозьке Низове і київські чоловічі монастирі в xvii-xviii ст.: еволюція взаємовідносин. Київ: Стилос.
Kurtyka, J. (2004). Podolia: the ‘Rotating Borderland’ at the Crossroads of Civilizations in the Middle Ages and in the Modern Period. W: T. Wünsch i A. Janeczek (red.), On the Frontier of Latin Europe. Integration and Segregation in Red Ruthenia, 1350–1600. Warszawa: Institute of Archaeology and Ethnology of the Polish Academy of Sciences, 119–187.
Lawaty, A. (2015). The Figure of ‘Antemurale’ in the Historiography. W: M. Zadencka (red.), East and Central European History Writing in Exile 1939–1989. Leiden: Brill, 360–374.
Lepâvko, S. – Лепявко, C. (2004). Проекти оборони українських кордонів у політичній думці Речі Посполитої кінця XVI століття. W: J. Duzinkiewicz (red.), States, societies, cultures. East and West. Essays in honor of Jaroslaw Pelenski. New York: Ross Pub., 565–585.
Lìtopis gadâc’kogo polkovnika – Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки (1992). Київ: Знання.
Lìtopis Samovidcâ – Літопис Самовидця (1971). Київ: Наукова думка. Losson, K. (2013). Komu miła całość Ojczyzny. Świadomość i aspiracje polityczne kancelistów kozackich (1670–1720). Warszawa: Neriton.
Mac’kìv, T. – Мацьків, Т. (1995). Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах, 1687—1709. Київ–Полтава: Інститут української археографії. Mandzy, A.O. (2004). A City on Europe’s steppe Frontier: an urban History of early modern Kamianets-Podilsky, Origins to 1672. Chichester: Columbia University Press.
Micik, Û. – Мицик, Ю. (1978). Украинские летописи XVII века. Днепропетровск: ДГУ.
Micik, Û. – Мицик, Ю. (2007). Козацькі літописи. W: Енциклопедія історії України, t. 4. Київ: Наукова думка, 425–426.
Momrik, A. – Момрик, А. (1998). Біблійна генеологія в етногенетичних концепціях польських та українських літописців і хроністів (до постановки проблеми). Mediaevalia Ukrainica: ментальність та історія ідей, nr 5, 111–118.
Pacta et Constitutiones, legum libertatumque exercitus Zaporoviensis (1847). Чтения в обществе истории и древностей Российских, nr 3, 1–18.
Perdenia, J. (1964–1965). Jerlicz Joachim (ur. 1598). W: Polski Słownik Biograficzny, t. 11. Warszawa–Kraków: Nakł. Polskiej Akademji Umiejętności, 175–176.
Pilipenko, W. – Пилипенко, В. (2014). Перед лицем ворога. Польська антитурецька література середини XVI – середини XVII ст. Київ: Інститут української археографії.
Plokhy, S. (1994). Historical Debates and Territorial Claims: Cossack Mythology in the Russian-Ukrainian Border Dispute. W: S.F. Starr (red.), The Legacy of History in Russia and the New States of Eurasia. Armonk: M.E. Sharpe, 147–170.
Plokhy, S. (2001). The Cossacks and Religion in Early Modern Ukraine. Oxford: Oxford University Press.
Plokhy, S. (2002). Tsars and Cossacks: A Study in Iconography. Cambridge, Mass.: Harvard University Press.
Plokhy, S. (2005). Unmaking Imperial Russia: Mykhailo Hrushevsky and the Writing of Ukrainian History. Toronto: University of Toronto Press.
Plokhy, S. (2006). The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus. Cambridge: Cambridge University Press.
Plokhy, S. (2012). The Cossack Myth: History and Nationhood in the Age of Empires. Cambridge: Cambridge University Press.
Simonovskij, P. – Симоновский, П. (1847). Краткое описание о козацком малороссийском народе и о военных его делах, собранное из разных историй иностранных, немецкой – Бишенга, латинской – Безольди, французской – Шевалье и рукописей русских. Москва: Въ Университетской Типографіи. Sinopsis, Kiev (1681; reedit. 1983): Facsimile mit einer Einleitung. W: H. Rothe (red.), Bausteine zur Geschichte der Literatur bei den Slaven, t. 17. Vienna and Cologne: Böhlau Verlag.
Sofonovič, F. – Софонович, Ф. (1992). Хроніка з літописців стародавніх. Київ: Наукова думка.
Srodecki, P. (2015). Antemurale Christianitatis. Zur Genese der Bollwerksrhetorik im östlichen Mitteleuropa an der Schwelle vom Mittelalter zur Frühen Neuzeit. Husum: Matthiesen.
Srodecki, P. (2016). Antemurale-based frontier identities in East Central Europe and their ideological roots in medieval/early modern alterity and alienity discourses. W: R. Antonín i M. Antonín Malaníková (red.), Collective Identity in the Context of Medieval Studies. Ostrava: University of Ostrava, 97–120.
Sysyn, F. (1991). The Reemergence of the Ukrainian Nation and Cossack Mythology. Social Research, 58, nr 4, 845–864.
Sysyn, F. (2003). The Image of Russia and Russian-Ukrainian Relations in Ukrainian Historiography of the Late Seventeenth and Early Eighteenth Centuries. W: A. Kappeler, Z.E. Kohut i F.E. Sysyn (red.), Culture, Nation, and Identity: The Ukrainian-Russian Encounter, 1600–1945. Alberta: CIUS Press,108–143.
Sysyn, F. (2004). Fatherland in Early Eighteenth-Century Ukrainian Political Culture. W: G. Siedina (red.), Mazepa e il suo tempo. Alessandria: Edizioni dell’Orso, 39–53.
Sysyn, F. (2015). A Man Worthy of the Name Hetman. The Fashioning of Khmelnytsky as a Hero in the Hrabianka Chronicle. W: A. Glaser (red.), Stories of Khmelnytsky: competing literary legacies of the 1648 Ukrainian Cossack uprising. Stanford: Stanford University Press, 36–46.
Šeluhin, S. – Шелухин, С. (1936). Україна – назва нашої землі з найдавніших часів. Прага: b.w.
Ševčuk, W. – Шевчук, В. (2004–2005). Муза роксоланська. Українська література XVI–XVIII століть. Київ: Либідь.
Tazbir, J. (1984). Od antemurale do przedmurza, dzieje terminu. Odrodzenie i Reformacja w Polsce, nr 29, 167–184.
Tazbir, J. (1987). Polskie przedmurze chrześcijańskiej Europy: mity a rzeczywistość historyczna. Warszawa: Interpress.
Tazbir, J. (2004). Polska przedmurzem Europy. Warszawa: „Twój Styl”. Veličko, S. – Величко, С. (1991). Літопис, t. 1–2. Київ: Дніпро.
Veličko, S. – Величко, С. (2020). Літопис. Київ: „КЛІО”.
von Werdt, Ch. (2013). Lemberg. W: J. Bahlcke, S. Rohdewald i T. Wünsch (red.), Religiöse Erinnerungsorte in Ostmitteleuropa. Konstitution und Konkurrenz im nationen und epochenübergreifenden Zugriff. Berlin: De Gruyter, 81–90.
Žarkih, M. – Жарких, М. (2013). Трахтемирівський монастир. W: Енциклопедія історії України, t. 10. Київ: Наукова думка, 140.
Copyright (c) 2022 Akademia Ignatianum w Krakowie
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe.
Autor, zgłaszając swój artykuł, wyraża zgodę na korzystanie przez Wydawnictwo Uniwersystet Ignatianum z utworu na następujących polach eksploatacji:
- utrwalania utworu w formie papierowej, a także na nośniku cyfrowym lub magnetycznym;
- zwielokrotnienia utworu dowolną techniką, bez ograniczenia ilości wydań i liczby egzemplarzy;
- rozpowszechniania utworu i jego zwielokrotnionych egzemplarzy na jakimkolwiek nośniku, w tym wprowadzenia do obrotu, sprzedaży, użyczenia, najmu;
- wprowadzenia utworu do pamięci komputera;
- rozpowszechniania utworu w sieciach informatycznych, w tym w sieci Internet;
- publicznego wykonania, wystawienia, wyświetlenia, odtworzenia oraz nadawania i reemitowania, a także publicznego udostępniania utworu w taki sposób, aby każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i czasie przez siebie wybranym.
Wydawca zobowiązuje się szanować osobiste prawa autorskie do utworu.
