Multiculturality of the Former Polish-Lithuanian Commonwealth from the Post-migration Perspective of the 21st Century – the Uhniv Cemetery
Abstract
Uhniv – the smallest town in western Ukraine today – belongs to the postimmigration area near the Polish-Ukrainian border, with interesting examples of cultural heritage that are worth exploring and popularizing. There are three historic buildings there: a baroque church, a brick Eastern church and a red brick synagogue. They are symbols of three traditions: Latin, Byzantine and Jewish, which coexisted in this area for centuries. Cemeteries are inseparably connected with churches. These historical sites are a reflection of the multinational and multicultural former Polish-Lithuanian Commonwealth. People buried there created a linguistic, artistic and customs-related mosaic, irretrievably destroyed by the nationalisms and totalitarianisms of the 20th century. For the purposes of this article, we examined the preserved city cemetery in Uhniv which still fulfills four basic functions as a sacred, archival, museum and park site.
References
Antoniak, P., Chodor, J. i Słobodian, W. (2005). Zapomniane pogranicze. Dekanat Uhnowski. Lublin: Fundacja Kultury Duchowej Pogranicza.
Batruch, S. (2005). Wstęp. W: P. Antoniak, J. Chodor i W. Słobodian, Zapomniane pogranicze. Dekanat Uhnowski. Lublin: Fundacja Kultury Duchowej Pogranicza, 5–7.
Bielawski, K. (2020). Zagłada cmentarzy żydowskich. Warszawa: Biblioteka „Więzi”.
Božik, S. – Божик, С. (1960a). Історія шкіл в Угрові. W: B. Лев (red.), Угнів та Угнівщина. Історико-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 78–100.
Božik, S. – Божик, С. (1960b). Минуле Угнова (від найдавніших часів до кінця XIX ст.). W: B. Лев (red.), Угнів та Угнівщина. Історико-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 43–51.
Božik, S. i Petrišin, W. – Божик, С., Петришин, В. (1960). Топографія Угнова і околиці. W: B. Лев (red.), Угнів та Угнівщина. Історико-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 9–14.
Celevič, K. – Целевич, К. (1932). Ремісничі цехи в Угнові. Життя і Знання, r. V, cz. 8, 228–232.
Chlebowski, B. (red.). (1892). Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. XII: Szlurpkiszki–Warłynka. Warszawa: Druk „Wieku” Nowy Świat nr 61, 755.
Čin pohoronu – Чин похорону. (1998). W: Прийдіте поклонімся. Молитовник. Львів: Свічадо, 465–509.
Długozima, A. (2016). Czy istnieje model europejskiego cmentarza? Czyli o tożsamości w projektowaniu współczesnych założeń sepulkralnych. W: M. Kłopotowski i D. Gawryluk (red.), O terenach zieleni we współczesnym mieście. Białystok: Agencja Wydawnicza EkoPress, 152–162.
Eberhardt, P. (2018). Formowanie się polskiej granicy wschodniej po II wojnie światowej. Dzieje Najnowsze, Rocznik L, 87–118.
Gah, I. – Гах, I. (2005). Сторінки історії галицького церковного стінопису першої половини XX ст. До 130-річчя з дня народження Модеста Сосенка та 120-річчя з дня народження Юліана Буцманюка. Українське мистецтво Львова 1919–1939, nr 1–3 (121–123), 19–20.
Gah, I. i Sidor, O. – Гах, І., Сидор, О. (2006). Юліан Буцманюк. Стінопис Жовківської церкви Христа-Чоловіколюбця. Львів: Місіонер.
Gornâtkevič, D. – Горняткевич, Д. (1960). До історії найновішого іконопису угнівської церкви. W: B. Лев (red.), Угнів та Угнівщина. Історикомемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 18–35.
Guldon, Z. i Wijaczka, J. (2008). Skupiska i gminy żydowskie w Polsce do końca XVI wieku. Czasy Nowożytne, nr 21, 149–191.
Jarosz, A. i Michałowski, A. (red.). Roztocze – problemy ochrony środowiska przyrodniczego i dziedzictwa kulturowego na pograniczu polsko-ukraińskim, t. II. Lubaczów–Jarosław: Wydawnictwo Naukowe Państwowej Wyższej Szkoły Zawodowej w Jarosławiu.
Kawałko, D. (2001). Kamieniarstwo na Roztoczu – próba porównania ośrodków bruśnieńskiego i józefowskiego. W: A. Jarosz i A. Michałowski (red.), Roztocze – problemy ochrony środowiska przyrodniczego i dziedzictwa kulturowego na pograniczu polsko-ukraińskim, t. II. Lubaczów–Jarosław: Wydawnictwo Naukowe Państwowej Wyższej Szkoły Zawodowej w Jarosławiu, 315–323.
Kich-Masłej, O. (2016). Nomen mortui. Próba odczytania cmentarza greckokatolickiego w Wierzbicy (kultura polsko-ukraińskiego pogranicza). Kraków: Wydawnictwo „Scriptum” Tomasz Sekunda.
Kich-Masłej, O. (2020a). Czytelnia Towarzystwa „Proswita” w Wierzbicy (1884–1939). Rekonstrukcja. Kraków: Wydawnictwo „Scriptum” Tomasz Sekunda.
Kich-Masłej, O. (2020b). Trudne dziedzictwo. Problem cmentarzy ukraińskich na terenach postmigracyjnych Polski Południowo-Wschodniej. W: D. Pilipowicz i R. Kęsek (red.), Tożsamość i pamięć. Konteksty kulturowe i społeczne. Kraków: Wydawnictwo Księgarnia Akademicka, 133–161.
Kłopotowski, M. i Gawryluk, D. (red.). O terenach zieleni we współczesnym mieście. Białystok: Agencja Wydawnicza EkoPress.
Kolbuszewski, J. (1996). Cmentarze. Wrocław: Wydawnictwo Dolnośląskie. Krasny, P. (red.). Sztuka dawnej ziemi chełmskiej i województwa bełskiego. Kraków: Instytut Historii Sztuki Uniwersytetu Jagiellońskiego.
Kubìjovič, W. – Кубійович, В. (1983). Етнічні групи південнозахідної України (Галичина) на 1.1.1939. Національна статистика Галичини. Wiesbaden: Otto Harrassowitz.
Kukiz, T. (2010). Uhnów. Kresowe miasteczko nad Sołokiją. Wrocław: Tadeusz Kukiz.
Kuwałek, R. (2010). Obóz zagłady w Bełżcu. Lublin: Państwowe Muzeum na Majdanku.
Lev, W. – Лев, В. (red.). (1960). Угнів та Угнівщина. Історико-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка.
Levìn, K. – Левін, К. (2007). Мандрівка крізь ілюзії. Львів: Свічадо.
Lewin, K. (2006). Przeżyłem. Saga Świętego Jura spisana w 1946 przez syna rabina Lwowa. Warszawa: Zeszyty Literackie.
Mencìns’kij, Û. – Менцінський, Ю. (1960). Мої переживання від вересня 1944 до липня 1947 р. W: B. Лев (red.), Угнів та Угнівщина. Історикомемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 202–211.
Nečaj, W. – Нечай, B. i in. (red.), Альманах української студентської громади в Кракові. Краків: Українська Студентська Громада.
Oniškeviâ, I. – Онишкевия, І. (1960). Угнівські шевці і їх чоботи. W: B. Лев (red.), Угнів та Угнівщина. Історико-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 237–242. Orłowski, H. i Sakson, A. (red.). (1996). Utracona ojczyzna. Przymusowe wysiedlenia, deportacje i przesiedlenia jako wspólne doświadczenie. Poznań: Instytut Zachodni.
Pasternak, Ê. – Пастернак, Є. (1960). Угнівщина в глибині віків. W: B. Лев (red.), Угнів та Угнівщина. Історико-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 35–43. Petrišin, W. – Петришин, B. (1960a). Повітовий суд в Угнові. W: B. Лев (red.), Угнів та Угнівщина. Історико-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 324–326.
Petrišin, W. – Петришин, B. (1960b). Товариства в Угнові. W: B. Лев (red.), Угнів та Угнівщина. Історико-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 326–349.
Petrišin, W. – Петришин, B. (1960c). Угнів в рр. 1919–1959. W: B. Лев (red.), Угнів та Угнівщина. Історико-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 119–200.
Petrišin, W. – Петришин, B. (1960d). Угнівські громадські установи. W: B. Лев (red.), Угнів та Угнівщина. Історико-мемуарний збірник. НьюЙорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 315–324.
Petrišin, W. – Петришин, B. (1960e). Церква в Угнові. W: B. Лев (red.), Угнів та Угнівщина. Історико-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 14–18.
Petrišin, W., Petrišin, M. i Rešetilo, T. – Петришин, В., Петришин, М., Решетило, Т. (1960). Побут Угнова. W: B. Лев (red.), Угнів та Угнівщина. Історико-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 212–237.
Pilipowicz, D. i Kęsek R. (red.). Tożsamość i pamięć. Konteksty kulturowe i społeczne. Kraków: Wydawnictwo Księgarnia Akademicka.
Pleskaczyńska, K. (2015). Kreowanie przestrzeni umarłych. Dziedzictwo kultury, wyzwania przyszłości. Poznań: Wydawnictwo Uniwersytetu Artystycznego. Prah, B. – Прах, Б. (2015). Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини у 2 томах, t. 1: Біографічні нариси (1939–1989). Львів: Видавництво УКУ.
Rešetilo, T. – Решетило, Т. (1960). Фундація Степана і Пелагії Жуковських. W: B. Лев (red.), Угнів та Угнівщина. Історико-мемуарний збірник. НьюЙорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 71–78.
Slobodân, W. – Слободян, B. (1998). Церкви України. Перемиська єпархія. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип”якевича НАН України.
Smirnow, J. (2002). Katedra ormiańska we Lwowie. Dzieje archidiecezji ormiańskiej lwowskiej. Przemyśl: San Set.
Solarz, O. (red.). (2013). Brusno. (Nie)istnienie w kamieniu. Nowica: Stowarzyszenie Magurycz.
Šematizm vsego greko-katolic’kogo – Шематизм всего греко-католицького духовенства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1938–1939. Перемишль: Накладом гр. кат. єпископської консисторії.
Ukraïns’kì studenti – Українські студенти Краківської академії мистецтв (1930). W: B. Нечай та ін. (red.), Альманах української студентської громади в Кракові. Краків: Українська Студентська Громада.
Vaŝuk, L. – Ващук, Л. (2016). Петро Іванович Холодний: постать митця (за документами Центрального державного архіву зарубіжної україніки). Архіви України, nr 5/6, 252–262.
Wolańska, J. (2010). Katedra ormiańska we Lwowie w latach 1902–1938. Przemiany architektoniczne i dekoracja wnętrza. Warszawa: Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego.
Wójcik, M. (1999). Architektura kościołów w Warężu i Uhnowie. W: P. Krasny (red.), Sztuka dawnej ziemi chełmskiej i województwa bełskiego. Kraków: Instytut Historii Sztuki Uniwersytetu Jagiellońskiego, 133–142.
Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie, Księgi metrykalne parafii wyznania rzymskokatolickiego z archidiecezji lwowskiej, 1604–1945 (Par. Uhnów, dek Bełz). Pozyskano z: https://www.agad.gov.pl/inwentarze/ KLwo301new.xml (dostęp: 20.03.2022).
Archiwum Państwowe w Przemyślu (Archiwum Biskupstwa Greckokatolickiego). Księgi metrykalne parafii Uhnów z filią Zastawie (dekanat Uhnów). Batruh, S. – Батрух, С. (2017). Дні добросусідства: без кордонів. Культура, nr 37. Pozyskano z: https://nasze-slowo.pl/dni-dobrosusidstva-bez-kordo-niv/ (dostęp: 15.03.2022).
Chajewski, D. (2016). Tam zostały przecież nasze kościoły, pomniki i groby naszych przodków… Gazeta Lubuska. 01.11.2016. Pozyskano z: https:// plus.gazetalubuska.pl/tam-zostaly-przeciez-nasze-koscioly-pomniki-i-groby-naszych-przodkow/ar/11683418 (dostęp: 17.03.2022).
Cmentarz żydowski w Uhnowie (wuł. Rawśka). Wirtualny Sztetl. Pozyskano z: https://sztetl.org.pl/pl/miejscowosci/u/877-uhnow/114-cmentarze/37615-cmentarz-zydowski-w-uhnowie-wul-rawska (dostęp: 15.03.2022).
Deržavna služba – Державна служба статистики України (2019). Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. Pozyskano z: http://data- base.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019. pdf (dostęp: 16.03.2022).
Dziubińska, J. i Zubkowicz, R. Uhnów (Ukraina). Pozyskano z: http://cmen- tarze-zydowskie.pl/uhnow.htm (dostęp: 17.03.2022).
Dzûrkovs’kij, Z. – Дзюрковський, З. (2015). Польсько-українська релігійна урочистість в Угнові. Наше Слово, nr 30, 26.07.2015. Pozyskano z: https:// nasze-slowo.pl/polsko-ukrayinska-religiyna-urochi/ (dostęp: 15.03.2022). Gubenì, Û – Губені, Ю. (2006). Іван Франко про Угнів. Cокаль та Сокальщина. Pozyskano z: http://www.sokal.lviv.ua/history-franko_pro_uhniv.html (dostęp: 16.03.2022).
Gubenì, Û – Губені, Ю. (2007). Угнів – найменше місто України. День. 08.08.2007. Pozyskano z: https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/ ugniv-naymenshe-misto-ukrayini.
Kopysz, E. (2007), Polskie kościoły na terenie północno-zachodniej Ukrainy. Stan zachowania. Ochrona Zabytków, nr 4. Pozyskano z: https://ochronazabytkow.nid.pl/wp-content/uploads/2019/09/OZ_4-2007_07_Korpysz. pdf (dostęp: 17.03.2022).
Uhnów – akcja „Reinhardt”. Pozyskano z: https://teatrnn.pl/ar/uhnow-akcja-reinhardt (dostęp: 15.03.2022).
Uhnów. Wirtualny Sztetl. Pozyskano z: https://sztetl.org.pl/pl/miejscowosci/ u/877-uhnow (dostęp: 22.09.2017).
Zaslavs’kij, W. – Заславський, В. (2009). Духовне і національне у жовківській спадщині Юліана Буцманюка. 02.10.2009. Pozyskano z: https://risu. ua/duhovne-i-nacionalne-u-zhovkivskiy-spadshchini-yuliana-bucmanyuka_n32187 (dostęp: 16.03.2022).
Copyright (c) 2022 Jesuit University Ignatianum in Krakow
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Autor, zgłaszając swój artykuł, wyraża zgodę na korzystanie przez Wydawnictwo Uniwersystet Ignatianum z utworu na następujących polach eksploatacji:
- utrwalania utworu w formie papierowej, a także na nośniku cyfrowym lub magnetycznym;
- zwielokrotnienia utworu dowolną techniką, bez ograniczenia ilości wydań i liczby egzemplarzy;
- rozpowszechniania utworu i jego zwielokrotnionych egzemplarzy na jakimkolwiek nośniku, w tym wprowadzenia do obrotu, sprzedaży, użyczenia, najmu;
- wprowadzenia utworu do pamięci komputera;
- rozpowszechniania utworu w sieciach informatycznych, w tym w sieci Internet;
- publicznego wykonania, wystawienia, wyświetlenia, odtworzenia oraz nadawania i reemitowania, a także publicznego udostępniania utworu w taki sposób, aby każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i czasie przez siebie wybranym.
Wydawca zobowiązuje się szanować osobiste prawa autorskie do utworu.
