Kwestia gatunkowego i historycznego kontekstu lwowskiej „Prosfonemy” z 1591 roku

Słowa kluczowe: deklamacja, dialog, panegiryk, sąd, poetyka synchroniczna

Abstrakt

Artykuł aktualizuje wieloletnią debatę na temat gatunkowego charakteru wczesnobarokowej Prosfonemy z 1591 r. (pierwszego znanego dzieła literackiego, które powstało w Bractwie Lwowskim) oraz szeregu innych tekstów z końca XVI – pierwszej połowy XVII w. Autor pokazuje, jak stopniowo w nauce kształtowało się rozumienie gatunkowej wieloznaczności dzieł wczesnego baroku oraz ich przynależności do literackich form prototeatralnych. Artykuł dowodzi również zasadności analizy pochwalnej i przeznaczonej do wygłoszenia Prosfonemy w kontekście sądowego konfliktu między Bractwem Lwowskim a biskupem w latach 1590–1591. Zaproponowana aktualizacja wymaga nowego metodologicznego podejścia do badania tego rodzaju literackich zabytków.

Biogram autora

Nazar Fedorak , Ivan Franko National University of Lviv, Ukrainian Catholic University

Philologist, doctor of humanities (PhD), Associate Professor at the M. Voznâk Department of Ukrainian Literature at Ivan Franko National University in Lviv and in the Department of Ukrainian Philology of the Catholic University (Lviv); Chairman of the Literary Commission of the T. Shevchenko Scientific Society; participant and co-editor of the Mediaevistica Leopoliensis (“Львівська медієвістика”) research project. His main research interests are medieval and early modern literature. Author of the monographs Поетика Галицько-Волинського літопису (Lviv 2006) and Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди (Kharkiv 2020).

Bibliografia

Prosfonima – Просфонима (1988). In: Українська література XIV–XVI ст. Апокрифи. Агіографія. Паломн[ицькі] твори. Історіограф[ічні] твори. Полем[ічні] твори. Переклад[ні] повісті. Поет[ичні] твори. Київ: Наукова думка.

Skarga – Скарга нищих до Бога (1988). In: Українська література XIV– XVI ст. Апокрифи. Агіографія. Паломн[ицькі] твори. Історіограф[ічні] твори. Полем[ічні] твори. Переклад[ні] повісті. Поет[ичні] твори. Київ: Наукова думка.

Barvìns’kij, O. – Барвінський, O. (1886). Ставропигійське братство Успенське у Львові, єго заснованє, діяльньність і значенє церковно-народне. Львів.

Bìlec’kij, O. – Білецький, O. (1965). Зародження драматичної літератури на Україні. In: O. Білецький. Зібрання праць: у 5 т. t. 1. Київ: Наукова думка.

Êfremov, S. – Єфремов, С. (1995). Історія українського письменства. Київ: Феміна.

Fedorak, N. – Федорак, Н. (2013). Художня тканина «Просфонеми» та її історично-правовий контекст. In: Львівська медієвістика. t. 4. ПРОΣФΩNИМА: текст і контекст. Львів: Свічадо.

Franko, I. – Франко, І. (1980). Бенкет духовний. In: І. Франко. Твори: у 50 т. t. 28. Київ: Накова думка.

Franko, I. – Франко, I. (1981). Русько-український театр (Історичні обриси). In: І. Франко. Твори: у 50 т. t. 29. Київ: Накова думка.

Franko, I. – Франко, I. (1983). Історія української літератури. Часть перша. Від початків українського письменства до Івана Котляревського. In: І. Франко. Твори: у 50 т. t. 40. Київ: Накова думка.

Franko, I. – Франко, I. (1984a). Українсько-руська (малоруська) література. In: І. Франко. Твори: у 50 т. t. 41. Київ: Накова думка.

Franko, I. – Франко, I. (1984b). Южнорусская литература. In: І. Франко. Твори: у 50 т. t. 41. Київ: Накова думка.

Ìsaêvič, Â. – Ісаєвич, Я. (1966). Братства та їх роль в розвитку української культури XVI–XVIII ст. Київ: Наукова думка.

Krisa, B. – Криса, Б. (2013). «Просфонема» як первообраз української бароковоїкомпозиції. In: Львівськамедієвістика. t. 4. ПРОΣФΩNИМА: текст і контекст. Львів: Свічадо.

Litvin L. – Литвин Л. (2013). Структурно-семантичні домінанти «Просфо- неми». In: Львівська медієвістика. t. 4. ПРОΣФΩNИМА: текст і кон- текст. Львів: Свічадо.

Lužnic’kij, G.– Лужницький, Г. (1961). Вступ [до статті: Ящун, В. Судова розправа Гедеона Балабана архимандрита Жидичинського манастиря на основі ориґінальних документів]. In: Записки НТШ. t. CLXXI. Збірник Філологічної Секції (t. 30). Нью-Йорк–Париж.

Peretc, V.– Перетц, В. (1909). К исторіи польскаго и русскаго народнаго театра. In: Известія Отделенія русскаго языка и словесности Академіи наук. t. 14, кs. 1. Санкт-Петербург.

Petrov, N. – Петров, Н. (1895). Кіевская академія во второй половине XVII и XVIII в. Kиїв: Tип. Г.T. Корчак-Новицкаго.

Petrov, N. – Петров, Н. (1911). Очерки из исторіи украинской литературы XVII и XVIII веков. Київ: Акц. О-во «Петр Барскій в Кіеве».

Pilipčuk, R. – Пилипчук, Р. (1991). Українському театрові – 400 років! In: Український театр, 6. Київ.

Pilipčuk, R. – Пилипчук, Р. (1996). Театр у контексті першого українського національного відродження (кін. XV – поч. XVII ст.). In: Філософія. Історія культури. Освіта: Матеріали III Конгресу Міжнародної асоціації україністів. Харків: Око.

Pilipčuk, R. – Пилипчук, Р. (1998). Початки українського шкільного театру: Ярослав Ісаєвич про «Просфониму». In: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. t. 5. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Pilipčuk, R. – Пилипчук, Р. (1999). До історії українського шкільного театру кінця XVI – початку XVII століть. In: Записки НТШ. t. CCXXXVII. Праці Театрознавчої комісії. Львів.

Pilipčuk, R. – Пилипчук, Р. (2001). Театр: текст і дійство. In: Історія української культури: у 5 т. t. 2. Українська культура XIII – першої половини XVII століть. Київ: Наукова думка.

Pilip’ûk, N. – Пилип’юк, Н. (2013). «Просфонема» у світлі гуманістичної думки Европи в XVI ст. In: Львівська медієвістика. Т. 4. ПРОΣФΩNИМА: текст і контекст. Львів: Свічадо.

Rezanov, V. – Резанов, В. (1910). К исторіи русской драмы: Экскурс в область театра іезуитов. В: Известія Историко-филологическаго института кн. Безбородко в Нежине. T. 25. Ніжин.

Rezanov, V. – Резанов, В. (1913). К вопросу о старинной драме: Теорія школьных «декламацій» по рукописным поэтикам. В: Известія Отделенія русскаго языка и словесности Академіи наук. t. 18, ks. 1. Санкт-Петербург.

Rezanov, V. – Рєзанов, В. (1926). Драма українська. I. Старовинний театр український. Cz. I. Київ: З друкарні Української академії наук.

Rulìn, P. – Рулін, П. (1925). Студії з історії українського театру (1917–1924). In: Записки Історико-філологічного відділу УАН. ks. 5. Київ.

Sirotins’ka, N. – Сиротинська, Н. (2013). «Просфонема» Львівського братства та її прочитання в контексті сакральної гимнографії. In: Львівська медієвістика, t. 4. ПРОΣФΩNИМА: текст і контекст. Львів: Свічадо.

Sofronova, L. – Софронова, Л. (1981). Поэтика славянского театра XVII – первой половины XVIII в.: Польша, Украина, Россия. Москва: Наука. Sofronova, L. – Софронова, Л. (2004). Старовинний український театр. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка.

Voznâk, M. – Возняк, М. (1992). Історія української літератури: у 2 кн. Ks. 1. Львів: Світ.

Zubric’kij, D. – Зубрицький, Д. (2011). Хроніка Ставропігійського братства. Львів: Апріорі.

Žiteckij, P. – Житецкій, П. (1899, 1900). Энеида И.П. Котлревскаго и древнейшій список ея. In: Кіевская старина. Ks. Х–ХІІ (1899); Ks. I– III (1900).

Opublikowane
2022-09-29
Jak cytować
[1]
Fedorak , N. 2022. Kwestia gatunkowego i historycznego kontekstu lwowskiej „Prosfonemy” z 1591 roku. Perspektywy Kultury. 38, 3 (wrz. 2022), 41-58. DOI:https://doi.org/10.35765/pk.2022.3803.06.
Dział
Studia o kulturze cerkiewnej w granicach dawnej Rzeczypospolitej