Kwestia gatunkowego i historycznego kontekstu lwowskiej „Prosfonemy” z 1591 roku
Abstrakt
Artykuł aktualizuje wieloletnią debatę na temat gatunkowego charakteru wczesnobarokowej Prosfonemy z 1591 r. (pierwszego znanego dzieła literackiego, które powstało w Bractwie Lwowskim) oraz szeregu innych tekstów z końca XVI – pierwszej połowy XVII w. Autor pokazuje, jak stopniowo w nauce kształtowało się rozumienie gatunkowej wieloznaczności dzieł wczesnego baroku oraz ich przynależności do literackich form prototeatralnych. Artykuł dowodzi również zasadności analizy pochwalnej i przeznaczonej do wygłoszenia Prosfonemy w kontekście sądowego konfliktu między Bractwem Lwowskim a biskupem w latach 1590–1591. Zaproponowana aktualizacja wymaga nowego metodologicznego podejścia do badania tego rodzaju literackich zabytków.
Bibliografia
Prosfonima – Просфонима (1988). In: Українська література XIV–XVI ст. Апокрифи. Агіографія. Паломн[ицькі] твори. Історіограф[ічні] твори. Полем[ічні] твори. Переклад[ні] повісті. Поет[ичні] твори. Київ: Наукова думка.
Skarga – Скарга нищих до Бога (1988). In: Українська література XIV– XVI ст. Апокрифи. Агіографія. Паломн[ицькі] твори. Історіограф[ічні] твори. Полем[ічні] твори. Переклад[ні] повісті. Поет[ичні] твори. Київ: Наукова думка.
Barvìns’kij, O. – Барвінський, O. (1886). Ставропигійське братство Успенське у Львові, єго заснованє, діяльньність і значенє церковно-народне. Львів.
Bìlec’kij, O. – Білецький, O. (1965). Зародження драматичної літератури на Україні. In: O. Білецький. Зібрання праць: у 5 т. t. 1. Київ: Наукова думка.
Êfremov, S. – Єфремов, С. (1995). Історія українського письменства. Київ: Феміна.
Fedorak, N. – Федорак, Н. (2013). Художня тканина «Просфонеми» та її історично-правовий контекст. In: Львівська медієвістика. t. 4. ПРОΣФΩNИМА: текст і контекст. Львів: Свічадо.
Franko, I. – Франко, І. (1980). Бенкет духовний. In: І. Франко. Твори: у 50 т. t. 28. Київ: Накова думка.
Franko, I. – Франко, I. (1981). Русько-український театр (Історичні обриси). In: І. Франко. Твори: у 50 т. t. 29. Київ: Накова думка.
Franko, I. – Франко, I. (1983). Історія української літератури. Часть перша. Від початків українського письменства до Івана Котляревського. In: І. Франко. Твори: у 50 т. t. 40. Київ: Накова думка.
Franko, I. – Франко, I. (1984a). Українсько-руська (малоруська) література. In: І. Франко. Твори: у 50 т. t. 41. Київ: Накова думка.
Franko, I. – Франко, I. (1984b). Южнорусская литература. In: І. Франко. Твори: у 50 т. t. 41. Київ: Накова думка.
Ìsaêvič, Â. – Ісаєвич, Я. (1966). Братства та їх роль в розвитку української культури XVI–XVIII ст. Київ: Наукова думка.
Krisa, B. – Криса, Б. (2013). «Просфонема» як первообраз української бароковоїкомпозиції. In: Львівськамедієвістика. t. 4. ПРОΣФΩNИМА: текст і контекст. Львів: Свічадо.
Litvin L. – Литвин Л. (2013). Структурно-семантичні домінанти «Просфо- неми». In: Львівська медієвістика. t. 4. ПРОΣФΩNИМА: текст і кон- текст. Львів: Свічадо.
Lužnic’kij, G.– Лужницький, Г. (1961). Вступ [до статті: Ящун, В. Судова розправа Гедеона Балабана архимандрита Жидичинського манастиря на основі ориґінальних документів]. In: Записки НТШ. t. CLXXI. Збірник Філологічної Секції (t. 30). Нью-Йорк–Париж.
Peretc, V.– Перетц, В. (1909). К исторіи польскаго и русскаго народнаго театра. In: Известія Отделенія русскаго языка и словесности Академіи наук. t. 14, кs. 1. Санкт-Петербург.
Petrov, N. – Петров, Н. (1895). Кіевская академія во второй половине XVII и XVIII в. Kиїв: Tип. Г.T. Корчак-Новицкаго.
Petrov, N. – Петров, Н. (1911). Очерки из исторіи украинской литературы XVII и XVIII веков. Київ: Акц. О-во «Петр Барскій в Кіеве».
Pilipčuk, R. – Пилипчук, Р. (1991). Українському театрові – 400 років! In: Український театр, 6. Київ.
Pilipčuk, R. – Пилипчук, Р. (1996). Театр у контексті першого українського національного відродження (кін. XV – поч. XVII ст.). In: Філософія. Історія культури. Освіта: Матеріали III Конгресу Міжнародної асоціації україністів. Харків: Око.
Pilipčuk, R. – Пилипчук, Р. (1998). Початки українського шкільного театру: Ярослав Ісаєвич про «Просфониму». In: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. t. 5. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.
Pilipčuk, R. – Пилипчук, Р. (1999). До історії українського шкільного театру кінця XVI – початку XVII століть. In: Записки НТШ. t. CCXXXVII. Праці Театрознавчої комісії. Львів.
Pilipčuk, R. – Пилипчук, Р. (2001). Театр: текст і дійство. In: Історія української культури: у 5 т. t. 2. Українська культура XIII – першої половини XVII століть. Київ: Наукова думка.
Pilip’ûk, N. – Пилип’юк, Н. (2013). «Просфонема» у світлі гуманістичної думки Европи в XVI ст. In: Львівська медієвістика. Т. 4. ПРОΣФΩNИМА: текст і контекст. Львів: Свічадо.
Rezanov, V. – Резанов, В. (1910). К исторіи русской драмы: Экскурс в область театра іезуитов. В: Известія Историко-филологическаго института кн. Безбородко в Нежине. T. 25. Ніжин.
Rezanov, V. – Резанов, В. (1913). К вопросу о старинной драме: Теорія школьных «декламацій» по рукописным поэтикам. В: Известія Отделенія русскаго языка и словесности Академіи наук. t. 18, ks. 1. Санкт-Петербург.
Rezanov, V. – Рєзанов, В. (1926). Драма українська. I. Старовинний театр український. Cz. I. Київ: З друкарні Української академії наук.
Rulìn, P. – Рулін, П. (1925). Студії з історії українського театру (1917–1924). In: Записки Історико-філологічного відділу УАН. ks. 5. Київ.
Sirotins’ka, N. – Сиротинська, Н. (2013). «Просфонема» Львівського братства та її прочитання в контексті сакральної гимнографії. In: Львівська медієвістика, t. 4. ПРОΣФΩNИМА: текст і контекст. Львів: Свічадо.
Sofronova, L. – Софронова, Л. (1981). Поэтика славянского театра XVII – первой половины XVIII в.: Польша, Украина, Россия. Москва: Наука. Sofronova, L. – Софронова, Л. (2004). Старовинний український театр. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка.
Voznâk, M. – Возняк, М. (1992). Історія української літератури: у 2 кн. Ks. 1. Львів: Світ.
Zubric’kij, D. – Зубрицький, Д. (2011). Хроніка Ставропігійського братства. Львів: Апріорі.
Žiteckij, P. – Житецкій, П. (1899, 1900). Энеида И.П. Котлревскаго и древнейшій список ея. In: Кіевская старина. Ks. Х–ХІІ (1899); Ks. I– III (1900).
Copyright (c) 2022 Akademia Ignatianum w Krakowie
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe.
Autor, zgłaszając swój artykuł, wyraża zgodę na korzystanie przez Wydawnictwo Uniwersystet Ignatianum z utworu na następujących polach eksploatacji:
- utrwalania utworu w formie papierowej, a także na nośniku cyfrowym lub magnetycznym;
- zwielokrotnienia utworu dowolną techniką, bez ograniczenia ilości wydań i liczby egzemplarzy;
- rozpowszechniania utworu i jego zwielokrotnionych egzemplarzy na jakimkolwiek nośniku, w tym wprowadzenia do obrotu, sprzedaży, użyczenia, najmu;
- wprowadzenia utworu do pamięci komputera;
- rozpowszechniania utworu w sieciach informatycznych, w tym w sieci Internet;
- publicznego wykonania, wystawienia, wyświetlenia, odtworzenia oraz nadawania i reemitowania, a także publicznego udostępniania utworu w taki sposób, aby każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i czasie przez siebie wybranym.
Wydawca zobowiązuje się szanować osobiste prawa autorskie do utworu.
